Дзанатта Л. Фідель Кастро. Останній «католицький король». Уривок з книжки
Дзанатта Л.
Фідель Кастро. Останній «католицький король» / Лоріс Дзанатта ; пер. з італ. Г. Залевської. – Львів : Видавництво Анетти Антоненко ; Київ : Ніка-Центр, 2022. – 432 с.
ISBN 978-617-7654-87-1 (Видавництво Анетти Антоненко)
ISBN 978-966-521-780-0 (Ніка-Центр)
300.00₴Додати в кошик
За шкалою народної любові Фідель Кастро до сьогодні викликає весь спектр почуттів: від абсолютного обожнювання до пекучої ненависті. 90 років життя, з яких півстоліття він очолював Кубу, постають перед нами справжнім полем битви, приз в якій – визволення людства від гріха егоїзму та споживацтва.
Лоріс Дзанатта пропонує унікальний погляд на цю історичну постать та її вплив на Кубу. «Фідель в ім’я досконалості виправдовував найбрутальніші засоби, в ім’я миру й любові розв’язував війни та сіяв ненависть, а заради абстрактного спасіння душ приніс у жертву свободу особистості».
Незалежно від того, на якій відмітці шкали прихильності до кастризму перебуває читач, книжка дозволить побачити Фіделя Кастро у світі реального життя, не оповитого міфологією ідолопоклонства чи, навпаки, іконоборства.
Розділ ІV. СВЯЩЕННИК
…
16. ІНТЕЛЕКТУАЛИ
Катехизм, просвітництво, пропаганда – так Фідель бачив культуру. Культурні конфлікти для нього – це потеревенити про стать янголів. Він не переносив інтелектуалів: як сніданок замовити, то вони розумні, а скільки літрів молока дає корова, не знають, – казав він. Вони мусять бути як увесь народ, працювати у полях, демонструвати мужність! На кубинську інтелігенцію зійшла темна ніч: талановиті письменники на кшталт Вірхіліо Піньєра заплатили двічі – за незалежність думки та гомосексуальність. Вірхіліо запроторили у в’язницю і викреслили з усіх каталогів. Фідель натомість вкрив славою та грошима співця режиму Ніколаса Гільєна. Багато хто приєднався до переможців, а хто не здався, зазнав утисків і зник з полиць разом із забороненими класиками.45
У смертельних лещатах опинилося майбутнє журналу Pensamiento crítico, друкованого органу департаменту філософії Гаванського університету. У 1967 році Фідель примусив його мовчати. Департамент очолив жорстокий гомофоб. Не дисидентський, лише трохи дисонантний журнал надто не вписувався у панівну одностайність. Чи є щось «більш безкорисне», ніж людина, яка займається лише інтелектуальною працею? – казав Фідель. На той час в моді був рок-н-рол: молодь ловила його на радіо Маямі, дехто хотів грати, але для закупки інструментів потрібен сертифікат Міністерства культури. Грати можна тільки узгоджений репертуар, тобто лише кубинську музику. Один письменник приніс до школи вінілову платівку Rolling Stones, учні танцювали, а меломан одразу попрямував до в’язниці. Декого направляли до таборів перевиховання через надмірну американізацію.46
Однією з останніх культурних подій, що несла свіже повітря і була схвалена режимом, стала виставка Salón de Mayo (ісп. Травневий салон) у 1967 році. Фіделю до салону було байдуже, але привезти Пікассо на Кубу – це справжній успіх. Після виставки попередній клімат відновився. Одного дня він скасував авторське право: «знання належить усім». Якщо готувалася прем’єра опери, її долю вирішувала держава, від якої залежало економічне виживання артистів. Так він отримав більше конформізму та однородності – саме те, чого і прагнув.47
17. ЧОРНІ НАПОЛОВИНУ
У нас вже немає дискримінації жінок і чорношкірих, – заявив Фідель у 1963 році. Дійсно, розбіжність між білими та чорними дедалі тоншала, проте, Фідель дуже перебільшував. Так само щодо жінок: ми визволилися від «буржуазного поняття» про жінку, «при капіталізмі дружина – прикраса дому», – казав він, чомусь вважаючи патріархальну іспанську традицію буржуазною, насправді вони радше антитези. Аби роз’ятрити ворогів, він надав політичний притулок подружжю Вільямс, афроамериканським активістам зі Сполучених Штатів. Ці люди були цінними символами, втім раю на Кубі їм знайти не вдалося. Афрокубинці не могли сповідувати африканські культи, грати джаз чи блюз. А якщо хтось намагався заснувати чорний рух, то потрапляв на примусові роботи, як Карбонел, а потім до психіатричної клініки. При створенні комуністичної партії відсоток афрокубинців у центральному комітеті складав 9%.48
Фідель невпинно використовував расизм як кийок проти Сполучених Штатів: багато афроамериканців приїхали на Кубу у 60-тих роках, дехто пройшов навчання серед міських бойовиків. Але расизм – це рослина, яку так запросто не викоренити, до того ж, кубинці стикалися з ним щодня.49
…
20. МАРКСИЗМ
Марксизм став новим обличчям Фіделя. Він тільки про нього й твердив, мовляв, це – наука, догма, істина. Але відчувалося, що він читав марксизм крізь католицький фільтр! Розмовляв тезами, антитезами, синтезами, силогізмами в дусі Томи Аквінського – старе вино в нових пляшках. Складний і плюралістичний світ Фідель зводив до двух моральних полюсів: добро і зло, експлуататори й експлутовані. А хто цього не розумів, той «невіглас, що не має жодного поняття про закони історії». Доктрина марксизму не дуже його цікавила: масовим організаціям він наказав викладати історію Маркса та Леніна, тобто життя святих.56
Союзникам Фіделя такий марксизм не личив. Не тільки союзникам зі Східної Європи, але й албанцям і корейцям: вони називали Фіделя авантюристом – надто емоційним та відірваним від робітничого руху. Один журналіст лаконічно сформулював: трохи марксист, трохи єзуїт.57
…
24. ВЕЛИКА РОГАТА ХУДОБА
На Кубі вирощувалися корови породи зебу, які давали мало молока і м’яса, натомість були пристосовані до тропічних умов. З точки зору експертів, клімат не сприяв вирощуванню фуражу, з яким можна збільшити надої. З точки зору Фіделя – дурниці: проблема у породі, яку слід змінити методом генетичних схрещень. А хто не згоден, той контрреволюціонер, навіть якщо світило. Фідель за шалені гроші закупив цінне поголів’я та запустив штучне запліднення на зразкових фермах. А результатів все немає, і молоко за талонами. Самі ідеї не були абсурдними, але Фідель не зважав на кошти, рішення приймав лише за моральними критеріями, упевнений, що має ключ до розквіту. Він керував островом так, немов це батьківський маєток у селищі Біран.68
Фідель гарантував – за десять років тваринництво забезпечить внутрішнє споживання та «фантастичний» експорт. Поки що «їжте менше м’яса», селянам заборонили забивати корів. Він розраховував на биків і в 1961 році радісно оголосив: ми купили переможця канадської виставки, який дасть 5000 телят на рік. Кожна ферма мусила мати свою «бригаду» заплідників. Він прочитав буклет про тваринництво у Голландії і зробив висновок: вони роблять великі речі за допомогою «технічних методів». Байдуже, що Голландія живе за правилами ринкової економіки, Фідель все одно хотів прищепити ці методи на Кубі. Потрібні хімікати? Всім вивчати хімію. Я «упевнений», що ми вироблятимемо стільки ж молока, скільки Голландія. «Нехай мене судить історія!» Створимо голштинську породу для тропіків. Всім відвідувачам він показував свій фураж та своїх корів, пригощав молоком, вважаючи, що експериментальні ферми, обладнані всіма можливими благами божими, працюють як дзеркало країни. Коли бик за 27 000 доларів помер через перенавантаження від кількості злучок, Фідель влаштував йому похорон.69
Його забаганки з приводу рогатої худоби коштували величезних ресурсів. Але він щедро роздавав настанови, інколи сходив на крик: «скільки технологів, а економічного сенсу немає!» «Скільки грошей витрачається!» Собівартість його молока була дуже і дуже високою. Яка різниця! Ринкова логіка на Кубі не працювала. З ким він не зустрічався, твердив одне: ми вироблятимемо більше сиру, ніж Франція, посядемо одне з перших місць серед виробників м’яса у світі. Зоотехніки проти? Ще б пак, вони ж «вчилися за американськими підручниками».70
…
27. КЕРУВАТИ
У 1963 році Фідель вийшов зі штабу і зробив по ньому постріл, мовляв, потрібна децентралізація, офіцери – «ідіоти бюрократи»! Він вирішив реформувати «увесь державний апарат»! Він змагався з раціоналізмом, але як король ancièn régime (ісп. старого режиму), рішення приймав самостійно. Раціональність – прозаїчна річ: держава, тобто він, мала у розпорядженні все і всіх, аби досягти своїх цілей. Ключовий момент – адміністративна реформа: панували некомпетентність, amiguismo (ісп. кумівство), родинні зв’язки. Розпочалася чистка, Фідель дав партії завдання вибрати керівників: йому потрібні віддані, а не розумні. За два роки він сам встав у керма, тому що боротьба з бюрократизмом бюрократизувалася. Фідель волав: 40 працівників там, де у капіталіста 4! А він, начебто, тут ні до чого.75
Децентралізація була способом вдарити по Гавані, яка «живе на шиї народу». Не буде там більше фабрик. Все одно, багато кубинців покидали села і прямували до Гавани. Засмічують столицю і самі псуються! Досить! – волав Фідель. «Ніхто» не виїде з полів, сільська Куба захищає моральність. Існували навіть конкретні плани у вигляді великого будівництва у регіоні Камагуей. На диво мало мешканців у цьому регіоні! А це ж серце цукрової тростини, і його слід наповнити робітниками. Фідель перекачував кров туди, де організм її потребував. Але незважаючи на обмеження свободи пересування, урбанізація не припинялася.76
28. МЕДАЛІ
Ще за часів навчання у єзуїтів Фідель замислювався про те, що спорт і міліція є еквівалентами фізичного здоров’я та моральної стійкості. Спорт йому був важливішим за культуру: що адекватніше за спорт приводить народ до порядку? Зумовлює мужність? Збуджує націоналізм? Спорт як метафора війни: ми більше «не осоромимся на Олімпіадах», перемога це «обов’язок», і ми посядемо «перше місце у світі».77
Він одержавив спорт, ліквідував професіоналізм: гроші та успіх були чужими поняттями для кубинських спортсменів. Спорт – окоп кубинської духовності проти матеріалізму Сполучених Штатів. Незабаром Фідель ликував: спортивна річка наповнилася водами. Яка «дисципліна та організація»! Кубі потрібна спортивна міць, а спортсмени – ті самі апостоли.78
Фізична муштра та військова дисципліна створюють дух, протилежний тому, що мають «піжони у звужених штанях», – сказав він презирливо. Спорт – це поле битви: у 1966 році у Порто-Ріко відбулися континентальні ігри. Вашингтон поставив умову: участь кубинців проти визволення політв’язнів. Оскільки кубинці все заперечували, Вашингтон погрожував реквізувати судно, на якому пливли кубинці. Який дарунок Фіделю! Він роздмухав полум’я до неба, і Кубу допустили до ігор. Він ледь не на кожному змаганні відмовлявся від арбітрів, мовляв, вони працюють на ЦРУ! Деякі атлети попросили притулку: «убожества», – заклеймив їх Фідель. Натомість, тих, що повернулися, він зустрічав як героїв. Своїм прикладом вони демонстрували – «є соціальні системи вищі за інші».79
29. ПІРАМІДА
У процесі самовпорядкування режим прийняв форму піраміди; все сходило згори долу. Взірець – армія з її ланцюгом командування або церква зі своєю ієрархією: шпага та хрест. Масові організації можна порівняти з кровоносними судинами, які передають імпульси від голови до інших частин тіла. Це помітила FMC – основи, тобто маси слухаються верхівок. Студентів Фідель напоумляв: революція оплачує ваше навчання, відплатіть покорою.80
На вищому рівні всю сцену займав лідер: вирішував, видумував гасла, писав, говорив, збирав натовпи, пояснював, що відбувається. То був ієрархічний, авторитарний, мілітаризований порядок, де Фідель наглядав за кожною деталлю. Він був задоволений: недарма революція попросила у вас голоси в обмін на те, що вона вам дає! Кубинці ніколи не голосували! Він створив Poder Local (ісп. «місцева влада»), кандидатів підбирала партія – по суті, він удосконалив стару систему клієнтелізму: за те, що партія «давала», всі їй були винні, всі були її клієнтами і розраховувалися відданістю. Хто думав інакше? Неприпустимо! Жодних експлуататорів, жодних партій, які б могли їх представляти. Він любив цитувати іспанського юриста: хто бореться за несправедливий порядок, не має права, а хто бореться за справедливий порядок, має всі права. Що справедливо, що ні – вирішує моральна влада. На Кубі це Фідель.81
30. СВОБОДА
Свобода слова, вільна свідомість, політичні та громадянські права, індивідуальна автономія, толерантність, плюралізм – чужі ідеї для морально-культурного багажу Фіделя. «Буржуазні» свободи. У його світі межі свободи визначалися єдиною вірою, як у давньому християнстві, натомість ліберальних свобод, зведених як захисний бар’єр особистості проти тиранії, там не було. Політика та релігія, спільнота та індивідуум, держава та суспільство злилися докупи у холістичне ціле. Тому «партія одна», і слово «демократія» з нею вочевидь дисонувало. Рауль його уникав: у нас диктатура пролетаріату, – казав він. Фідель його підправляв: диктатура є демократія, якщо її запроваджує «народ». Фокусник!82
Разом з Фіделем таке бачення свободи, що бере початок у колоніальному християнстві, розділяла переважна частина кубинського населення, для якої фіделевий образ короля і понтифіка був цілком логічним. Ба більше, Кубу насамперед покидали люди з мирським мисленням, залишаючи вільний простір іспано-католицькій моделі соціального устрою, отже, ідеалізована Фіделем одностайність та фактичний стан суспільства на острові зійшлися в одній точці.
31. РІК ЕКОНОМІКИ
1964 буде «роком економіки», – заявив Фідель, – «ситуація сприятлива». Аж ніяк, бо без радянців настав би колапс, – повідомляло ЦРУ. За словами Фіделя, ембарго нас не бентежить, «у нас є ринки для надлишків». Насправді є? Будуть. Він робив ставку на віру, вірив у техніку, змирився з несміливими реформами, тому що моральні стимули не працювали. На деяких підприємствах він погодився пов’язати заробітну платню з ефективністю праці, замаячила меритократія (від лат. та грец. «влада достойних»), він навіть засудив кумівство. Однак, він сам собі дуже шкодив, протиставляючи професіоналізм лояльності до режиму. Європейські дипломати помітили апатичність населення, але у Фіделя на руках були серйозні карти: радянська щедрість та клімат бродіння у Латинській Америці.83
У січні 1964 року він вдруге за рік вирушив до Москви – справжня подорож до Каносси (через події, що відбулися в ХІ сторіччі у замку італійського міста Каносса, слово «Каносса» стало синонімом самоприниження, упокорення і спокути). Він поїхав без попереднього повідомлення з повинною головою, другого січня 1964 року співав дифірамби Радянському Союзу та нахвалював мирне співіснування, дистанціювався від китайців та заперечував втручання кубинців до інших країн: брехав, але мусив. У Москві він медоточив: ось я «у цьому бастіоні миру, прогресу та справжньої свободи». Приїхав він заради цукру: контракти готові, наразі у нього чудові умови та ціни. Найгірше позаду, – оголосив він: «ми скасуємо лібрету», не досягти процвітання зараз означає бути «абсолютно нездатними»: «житимемо у раю». Наприкінці року, однак, виробництво сільськогосподарської продукції виявилося на 44% нижче за показники 1958 року, сафра не сягнула й 4 мільйонів. Безжальні союзники твердили: це все через фіделевий націоналізм, його манію все робити самостійно.84
Святковий клімат не приховав суперечок: Хрущев запросив Кубу спрямувати зусилля на економічний розвиток, він хотів, щоб Фідель відмовився від закордонних авантюр та більш розсудливо використовував ті ресурси, яких радянці лишають себе заради Куби. Хоч щось в обмін на допомогу! Покинути Кубу напризволяще Хрущев не міг і не хотів, позаяк Сполучені Штати мріяли зробити з неї негативну вітрину соціалізму, отже він мусив її прикрашати. Вести у цьому танці випало, звичайно, Фіделю.85
300.00₴Додати в кошик
Зміст
ПЕРЕДМОВА 5
І. ІСПАНЕЦЬ 9
1. Син 9
2. Схід 10
3. Шкільні митарства 11
4. Єзуїт 12
5. Війна та смерть 13
6. Янкі не пройдуть 14
7. Politiquería 15
8. Університет 15
9. Ґрау 17
10. Кайо Конфітес 17
11. Комуністи й ортодокси 19
12. Марті 20
13. Богота 21
14. Пріо 22
15. Батиста 23
16. Сім’я та справа 24
17. Переворот 25
18. Чібас 26
19. Колонія? 27
20. Путч 28
II. РЕВОЛЮЦІОНЕР 30
1. Двоколійний шлях 30
2. Прощавай, молодість 31
3. Сила волі 32
4. Зброя та політика 33
5. Монкада 34
6. Єпископ 35
7. Історія мене виправдає 36
8. Усе не так однозначно 39
9. Острів Пінос 40
10. Честь Мірти 41
11. Нерозлучні вороги 42
12. Амністія 42
13. Мексика 43
14. Гроші 45
15. Батьківщина 45
16. Каносса, Техас 47
17. «Ґранма» 48
18. Святий Метью 49
19. Drôle de guerre 50
20. Міф і реальність 51
21. Селія 52
22. Священна війна 52
23. Фіделіто 53
24. Коти-мишки 54
25. Дві війни 56
26. Релігія у пошуках церкви 57
27. Страйк 58
28. Вушанки у тропіках 59
29. Домінус 60
30. Шах і мат 62
31. Куба 1958 63
32. Колапс 65
III. ВИЗВОЛИТЕЛЬ 67
1. Хресна хода 67
2. Чудеса 68
3. Уряд і влада 69
4. Конституція 70
5. Справедливість і вендета 71
6. Шукаю ворога 71
7. Венесуела 73
8. 45 днів 73
9. Церква 74
10. Вороги, вороги, вороги 75
11. Економіка 76
12. Ніксон 77
13. Третя позиція 77
14. Південна Америка 78
15. Аграрна реформа 79
16. Порядок! 80
17. Уррутія 81
18. Психози 81
19. Армія віри 82
20. Матос 83
21. Каміло 83
22. Санкції 84
23. CTC 85
24. Пречиста Діва 85
25. Біблія 86
26. Радянці 87
27. «Ля Кубр» 88
28. Громадянська війна 88
29. Преса 89
30. Події прискоряться 90
31. Перманентна революція 91
32. ОАД та ООН 92
33. Всевидющі очі 93
34. Расизм 94
35. Розіп’ята церква 95
36. Ескамбрай 96
37. Дилетант 97
38. Ханжа 98
39. Тоталітарна держава 98
40. Школи 99
41. Праця 100
42. Безпека 101
43. Культура 102
44. Родина 103
45. Грамотність 103
46. Культ 104
47. Вигнанці 105
48. Хай живе війна 105
49. Хірон 107
50. Божий план 108
51. Терор 108
52. Партія 109
53. Три «П» 110
54. Житлові питання 111
55. Піддані 112
56. Розвиток 112
57. Помста за Хірон 114
58. Лібрета 114
59. Марксист 115
60. Спад 116
61. Помри, Самсоне 117
62. Мандарини 119
63. Крок назад 119
64. Ракети 120
65. Мирне співіснування 120
66. Жовтень 121
IV. СВЯЩЕННИК 123
1. Склеєні черепки 123
2. Гаряча голова 124
3. Очищення 125
4. Реформа реформи 126
5. Нескінченна історія 126
6. Алжир 127
7. Собор 127
8. Москва навесні 128
9. Лікарі 128
10. Чорна психіатрія 130
11. Даллас 1963 130
12. До зброї! 132
13. «Флора» 132
14. Далія та Селія 133
15. Казарма 133
16. Інтелектуали 134
17. Чорні наполовину 135
18. Жінки 135
19. Катехизм 136
20. Марксизм 137
21. Церква і партія 137
22. Історія добігає кінця 138
23. 10 мільйонів 139
24. Велика рогата худоба 139
25. Віра та багатство 140
26. Будинок «зроби сам» 141
27. Керувати 142
28. Медалі 142
29. Піраміда 143
30. Свобода 143
31. Рік економіки 144
32. Особливі плани 145
33. Моя земля 146
34. Джонсон 147
35. Хто сіє вітер… 147
36. UMAP 148
37. Найдавніша професія 149
38. Народний король 149
39. Конвеєр інженерів 150
40. Жити на Кубі 151
41. Ембарго або блокада 151
42. Че 152
43. Темна Африка 153
44. Брежнєв 153
45. Санто-Домінго 154
46. Ескалація 155
47. Фідеїзм 155
48. Escuelas en el campo 156
49. Їхати – не їхати 157
50. Конференція трьох континентів 158
51. Китайська інтрига 159
52. Марення 159
53. OLAS 160
54. В’єтнам 161
55. Рейтинг 162
56. Мегафон 162
57. Комунізм 163
58. Болівія 163
59. Міф 164
60. Гроза 165
61. Шістдесят восьмий 165
62. Мікрофракція 166
63. Революційний наступ 167
64. Нова Людина 168
65. Прага 169
66. Жданов на Кубі 170
67. Медельїн 171
68. «Так» ядерній зброї 172
69. Наука та прогрес 172
70. Вода 173
71. Буяння фантазії 173
72. Блудний син 174
73. Перу 174
74. Чилі 175
75. Сафра 176
V. ВОЇН 178
1. Літургія слова 178
2. Карденаль 180
3. Caballo 181
4. Свобода під наглядом 182
5. Працювати, працювати і ще раз працювати 182
6. Ніксон 2 184
7. Мед і місяць 184
8. Леопард 185
9. Нінья-Боніта 185
10. Спокута 186
11. Ухильництво 187
12. Куба тут, Куба там 188
13. Ієрархія 189
14. Правильна школа 189
15. Альєнде 192
16. Cum grano salis 192
17. Король Америки 193
18. Збройні сили 194
19. Знову житлові питання 195
20. Бідні та рівні 196
21. Жити на Кубі 197
22. Поцілунок Юди 198
23. Фашизм 199
24. Від Куби всьому світові 200
25. Товариші 201
26. Нова економіка 202
27. Держава та партія 202
28. Золото для вітчизни 203
29. Ла Монеда 204
30. Неприєднаний 205
31. Еколог мимохіть 206
32. Дозований ринок 206
33. Історія – це я 207
34. Медична держава 208
35. Втрачені ілюзії 208
36. Скажи мені, хто твій друг 209
37. Кіссинджер 210
38. Europa felix 211
39. Ангола 211
40. За милість отриману 213
41. Революція в революції 214
42. З’їзд і конституція 215
43. Наркотики та гроші 216
44. Нагорі 217
45. Справжня війна 217
46. Зустрічний вітер 218
47. В’єтнам, Африка 219
48. Сомалійський півострів 220
49. Інтернаціоналісти 221
50. Інакодумство? 222
51. Терор проти Куби 223
52. Влада народу 224
53. Картер 224
54. Наполеон у Луанді 225
55. Замороження та відлига 227
56. Настане день 227
57. Ex cathedra 229
58. Палкі полеміки 230
59. Туристи мимохіть 230
60. Сандиністи 231
61. Від-єднаний 232
VI. УТРИМАНЕЦЬ 234
1. Амвон 234
2. Маріель 235
3. Довічні вигнанці 236
4. Клятий Кабул 237
5. Африканські присмерки 238
6. Go West 239
7. Проти Картера 239
8. Перешийок 240
9. Життя поза справою 241
10. Розколина 242
11. Бездонний колодязь 243
12. Економіка на стимуляторах 244
13. Здоровий народ 245
14. Освічений народ 247
15. Культурний народ 248
16. Золотоносний народ 249
17. Конвертована валюта 250
18. Чорнобиль 251
19. Дисциплінований народ 252
20. Чистий народ 253
21. Назад у майбутнє 253
22. Апартеїд 255
23. Рейган 257
24. Прощавай, Перешийку 258
25. Гренада 259
26. Буржуазна демократія 261
27. Борг 262
28. Цукор 264
29. Померти чи втекти 265
30. Апокаліпсис 265
31. СНІД 267
32. В’язниці 267
33. Кангамба 268
34. Не-рівні 270
35. І знов за рибу гроші 270
36. Виправити виправлене 272
37. Віра 273
38. Горбачов 274
39. Рейган на біс 275
40. Si vis pacem 276
41. Куіто-Куанавале 277
42. Долари 278
43. Божевільний 279
44. Paredón 280
VII. ТОЙ, ЩО ВИЖИВ 282
1. Оптимізм 282
2. Відійди, сатано! 283
3. Незалежність 284
4. Без стіни 285
5. Іноземці 286
6. Пірр, але щасливий 287
7. Поразки 289
8. Корисні діти 290
9. Хворе здоров’я 290
10. Абсолютна монархія 292
11. Повернення панлатинянина 293
12. Вашингтонський консенсус 294
13. Особливий період 295
14. Продовольча програма 296
15. Голод 299
16. У школі 300
17. Оселя мрії 301
18. Хай живе Китай 302
19. Хай живе папа! 303
20. Semper idem 304
21. Уявний хворий 305
22. Хто тут антисоціальний елемент? 306
23. Виправдання 307
24. Геть звідси 308
25. Бордель 309
26. Гріх і спокута 310
27. Наука 312
28. Загрозу відвернено 313
29. Як усе буде 314
30. Клінтон 315
31. Банкрут 317
32. П’ятий з’їзд 318
33. Чавес 319
VIII. ПРОРОК 320
1. Зріла людина 320
2. Прибій 321
3. Папа на Кубі 321
4. Реванш 323
5. Ізоляції не буде 324
6. Учитися, учитися і ще раз учитися 325
7. Хитке здоров’я 326
8. Іще ненароджені 328
9. Ідентичність 329
10. Китайцями не стають 330
11. Каста 330
12. Місіонери 331
13. Еліан 332
14. Такого ще не бувало 333
15. Король і папа 334
16. Йдіть і проповідуйте 335
17. Перехід 336
18. Вендета 336
19. Кубинська олімпіада 337
20. Джордж В. Буш 338
21. Тероризм 339
22. Чорна весна 340
23. Журналістика за прейскурантом 342
24. Війна ідей 343
25. Несповна розуму? 344
26. Пекельний клімат 345
27. Найкращі апостоли 346
28. Християнський орден 346
29. Примарна праця 347
30. Рожева хвиля 348
31. Найкультурніші 349
32. На волосині 349
33. Пророк мимохіть 350
34. Любий ворог 351
35. Санта-Клаус 352
36. ALBA 353
37. І все-таки людина помирає 354
38. Перлини корони 355
39. Органістичне суспільство 356
40. Чоловіки, білі, іспанці 357
41. Правда 358
42. Кому гордість, кому біди 359
43. Чесноти 360
44. Хай живе бідність 361
45. Бог 362
46. Інквізиція 363
47. Роздуми 364
48. За лаштунками 366
49. Прибій 2 366
50. Лає, не кусає 367
51. Вічність 368
52. Політика = релігія 369
53. Santo subito 370
54. Життя триває 371
ВИСНОВКИ 374
ПРИМІТКИ 381
БІБЛІОГРАФІЯ 412
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК 422