Мансон Річард Тесла: винахідник сучасності. Уривок

Річард Мансон

Тесла: винахідник сучасності

Переклад з англійської Романа Клочка

Richard Munson
Tesla: Inventor of the Modern

Київ : Нора-друк, 2020. – 336 с. – іл. – серія «Біографії».
ISBN 978-966-688-045-4

Copyright © 2018 by Richard Munson
First edition: New York, W. W. Norton & Company, 2018
© Нора-Друк, переклад українською мовою, 2020

Вступ
Енергія всюди

Нікола Тесла відомий як ексцентричний геній, навіть провидець. Ось тільки чи його геній не затьмарений його ж дивацтвами? Чи має це значення? Ларрі Пейдж, засновник Google, прославляє його як «героя». Автомобіль та компанія Ілона Маска носять його ім’я.

Підприємці рівня Пейджа та Маска — мультимільярдери і блискучі дослідники — вказують на Теслу як на людину, яка розпочала сучасну еру електрики, радіо та роботів. Вони вважають його винахідником винахідників, такою собі народною легендою.

Електричні двигуни Тесли керують нашими електроприладами та заводами — то чому ж більш відомий за нього Томас Едісон? Те саме з радіо: народна повага за цей винахід дістається Ґульєльмо Марконі, але Верховний Суд США постановив, що вперше систему передачі бездротових сигналів на великі відстані описано в патентах Тесли.

Ким був цей далекоглядний, хоч і недооцінений видатний розум?

Мабуть, найкраще знайомство публіки з ним відбулося 1891 року, в один з весняних вечорів у Нью-Йорку, коли сотні глядачів з’юрмилися в одній з аудиторій кампусу Колумбійського коледжу, щоб побачити вирішальну битву у «війні струмів». Нікола Тесла, серб за походженням, оголосив, що його метод підкорення електрики може перевершити та обігнати систему Томаса Едісона. Колишній підлеглий, а тепер суперник Едісона, Тесла також заявив, що може передавати звук за допомогою електричних зарядів. Науковці та інженери прийшли побачити, як Тесла — винахідник і науковий чарівник — розпоряджається своєю небаченою силою.

35-річного Теслу запросили на сцену двоє професорів Колумбійської гірничої школи — університет почав програму з електротехніки лише два роки тому. Вони домовилися, що Тесла встановить свій новаторський високочастотний генератор змінного струму за лаштунками, у будівлі поблизу, що називалася «корівником». Тесла планував яскраво презентувати свої найновіші відкриття великій аудиторії.

Тесла очікував суперечок від натовпу, де було кілька прихильників Едісона. Постійний струм Едісона та лампи розжарювання стали стандартом, і їх підтримували Дж. П. Морґан та інші впливові банкіри. Минуло дванадцять років відтоді, як Едісон запровадив свою лампу зі світною вуглецевою ниткою у вакуумі, і дев’ять — як він відкрив першу центральну електростанцію на Перл-стрит у Нью-Йорку. Та односпрямований заряд прямого струму міг передаватися лише на милю, а лампи Едісона «прославилися» своєю неефективністю та схильністю до перегоряння. Чи могли нові ідеї Тесли здолати фінансові та комерційні переваги Едісона?

Тесла був майже на десять років молодший від самоука Едісона й отримав неабияку, широку освіту. Він писав вірші, цитував цілі книжки напам’ять і розмовляв вісьмома мовами — англійською, сербохорватською, чеською, угорською, німецькою, французькою, італійською та латиною. Цей поліглот насолоджувався хвилюванням, що його викликали відкриття. «Не думаю, що існує щось подібне до того трепету, який відчуває в серці винахідник, коли бачить якийсь успішний витвір розуму, — казав він. — Такі емоції змушують людину забувати про їжу, сон, друзів, любов, про все».

Тесла вже кинув виклик Едісону та його прибічникам у пресі, заявивши, що може збудувати більші генератори, довші лінії електропередач та надійніші лампи. На противагу постійному струму Едісона, Тесла відстоював змінний струм, який періодично змінював напрямок електричного заряду. Відкритий ним трансформатор (котушка) Тесли міг надійно постачати електричний струм високої частоти й напруги. З цією здатністю, прогнозував Тесла, компанії зможуть передавати енергію на великі відстані.

Нетерплячий натовп рано прийшов в аудиторію, розташовану в сірій брилоподібній будівлі, зведеній у стилі неокласицизму між Медісон- і Парк-авеню на 49-й вулиці. Почувши про штучну блискавку Тесли, вони хотіли побачити, що буде з людиною, через яку пройде десять тисяч вольтів змінного струму. Чи не охопить її полум’я? Або, може, вона стрілятиме іскрами з кінчиків пальців? Незважаючи на циркову атмосферу, такі лекції були офіційними заходами, де аудиторія складалася з чоловіків-науковців у чорних костюмах; кілька дружин, які їх супроводжували, підкреслювали пейзаж нечисленними перами або мереживними жабо.

Після короткого представлення від одного з професорів Тесла нерівною ходою наблизився до сцени. Це був стрункий чоловік, одягнений з європейською формальністю; для цієї демонстрації він обрав свій звичний франтуватий сюртук-візитку з чотирма ґудзиками, білу шовкову сорочку з монограмою, сірі замшеві рукавички та чорну краватку, зав’язану старомодним простим вузлом. Він був на зріст метр дев’яносто і височів над тим, хто його представляв. Тесла мав густі, охайно підстрижені вуса, худе обличчя та хвилясте волосся, ретельно зачесане на проділ. Після лютих нападів малярії та холери в юності у Тесли на все життя залишився страх перед мікробами. Ідучи до сцени, він уникав рукостискань, тримав руки за спиною, але ввічливо вклонився кільком колегам. Тьмяний блиск його глибоко посаджених очей заспокоїв публіку.

Коли він відкрив рот, його високий голос, майже фальцет, мабуть, здивував натовп; він говорив, як він казав, «чистою, нервовою англійською». Тесла почав з похвали кільком видатним науковцям, у тому числі двом, котрі, як він знав, відчували загрозу від його нової системи. Ще більш несподіваним було його зізнання, що він не цілком зрозумів електрику.

«З усіх форм безмірної, всепроникної енергії природи, яка вічно змінюється і рухається, як душа, вдихаючи життя в природний всесвіт, електрика та магнетизм, мабуть, є найбільш захопливими». Зі щасливою усмішкою Тесла заявив: «Електрика — що може бути ще більш загадковим та корисним?»

Його довгі тонкі пальці тремтіли від ентузіазму, коли він креслив діаграми та формули на величезній дошці, доводячи переваги високочастотного змінного струму, який можна передавати на сотні миль. Він передбачив, що збільшення коливань у змінному струмі створить нові форми енергії й дозволить бездротовий зв’язок, чим випередив відкриття Марконі на десятиліття.

Наче досвідчений актор, зазвичай сором’язливий Тесла відчув зростання інтересу публіки до свого реквізиту: набору трубок та ламп, розташованих на довгому дерев’яному столі перед сценою між двома величезними цинковими пластинами, що звисали зі стелі. Винахідник перетворився на шоумена. Клацнувши перемикачем, що з’єднувався з його двигуном та високочастотним генератором змінного струму в «корівнику», Тесла збільшив частоту струму. Між двома полюсами з’явилася електрична дуга, яка утворювала багряні іскри та видавала гучний тріскіт. Тесла збільшив коливання, і звук став рівнішим та напруженішим, стримери засвітилися білим: на очах у захопленої аудиторії він створив на сцені блискавку. У повітрі запахло озоном від іскор, що одним нагадало про хлорний відбілювач, а іншим — запах мокрого сіна. Піднімаючись, стримери створювали вітер, який відчу- ли глядачі в перших кількох рядах.

Та найголовніше було попереду. Тесла помахав наповненими газом трубками між наелектризованими цинковими пластинами, розміщеними з обох боків сцени. Трубки засвітилися в електростатичному полі, утвореному цими пластинами, між якими було близько п’яти метрів. Не було жодних дротів, тонких металевих пластинок, але газ у трубах усе одно світився. Одному з репортерів ці трубки здалися схожими на «світний меч, що його тримає в руці архангел, який вершить справедливість». Інші пророкували, що бездротове освітлення могло б «принести до наших домівок казку».

Навіть Тесла визнавав зростання свого впливу на публіку, частина якої вважала електрику окультною силою. «Важко зрозуміти, яке значення мало це незнайоме явище в той час, — зауважував він пізніше. — Коли мої трубки були вперше показані на публіці, на них дивилися з захопленням, яке неможливо описати».

«Містер Тесла ніби зіграв роль справжнього мага, — повідомляв часопис Electrical Review. — Здавалося, немає різниці, чи лежать лампи на столі, чи з’єднуються одним кінцем із полюсом котушки, чи перебувають у руках лектора, який підносить їх до кожного полюса. […] В усіх випадках волоски розжарювання світилися білим світлом, викликаючи неймовірне захоплення глядачів».

Дива Тесли обіцяли більше, ніж прибутки. «Усе навколо нас обертається, усе рухається, енергія всюди, — оголосив науковець. — Має бути якийсь шлях безпосереднього використання цієї енергії». З таким досягненням, сказав він, «людство йтиме вперед великими кроками. […] Сама лише перспектива цих величних можливостей розширює наш розум, зміцнює надії і сповнює серця величезною втіхою».

Серед натовпу, який аплодував, було й кілька порушників спокою. Михайло Пупін очолив невелику групу науковців, які здійняли галас. Пупін теж був сербським іммігрантом, егоїстичним дослідником, який суперничав з Теслою і вважав, що створив кращий двигун змінного струму, незважаючи на те що в основі його конструкції лежали патенти Тесли. Поки «я читав лекцію», скаржився Тесла пізніше, «містер Пупін та його друзі переривали мене […] свистом, і мені важко було заспокоїти спантеличену публіку».

Але виявилося, що переважну більшість тих, хто зібрався, набагато більше цікавила технологічна драма, ніж особисті сварки. На завершення Тесла показав, як десятки тисяч вольтів змінного струму проходять через його власне тіло: іскри буквально злітали з кінчиків пальців! Спростувавши заяви Едісона про небезпечність змінного струму, винахідник оголосив, що його змінний струм — це контрольована електрика. Він заявив, що вироблений ним високочастотний слабкий струм не більш шкідливий, ніж вібрації світла, і залишається на поверхні шкіри, не завдаючи тілу жодної шкоди.

На цій лекції було продемонстровано більше, ніж вистави з іскрами: Тесла системно описав нові закони електрики. Науковці звикли до того, що енергія рухається певними шляхами, коли струми мають стійкий характер. Однак коли ці струми різко змінюють напрямок, коли вони міняються, діють нові правила.

Тесла представив своїй аудиторії приголомшливий список практичного застосування цих правил. Він задовго до інших відчув перспективи змінного струму. На сцені він продемонстрував бездротову передачу енергії, заряджаючи дві пластини, розташовані на відстані в п’ять метрів. Як далеко могла б подорожувати енергія без дротів? Збільшивши коливання струму, він припустив, що його високочастотний генератор міг би передавати та приймати повідомлення і звуки. Він описав передачу електрики на далеку відстань, потужні двигуни та засоби механізації праці. Хоч він і не використо- вував сучасних слів, він передбачив — а пізніше й створив — радіо, роботів та дистанційне управління.

Того вечора Тесла виступав три години. Закінчуючи грати свою роль артиста, він сказав, що, маючи більше часу, показав би ще більш революційні експерименти, які вже провів у своїй лабораторії. Він залишив свою аудиторію та потенційних інвесторів, які гучно плескали… і бажали продовження. Electrical Review назвав подію «блискучою» і спрогнозував, що присутні «запам’ятають цей випадок як один з тих, коли наука загрожувала їхньому життю». Інший репортер вважав, що Тесла «затьмарив» Едісона кращою лампою роз- жарювання і випередив інших науковців своїми вдосконаленими вакуумними трубками, що випромінюють світло. Harper’s Weekly оголосив, що Тесла «одним стрибком» увійшов до лав «таких людей, як Едісон, [Чарльз] Браш, Еліу Томсон та Александер Ґрем Белл». І Браш, і Томсон стали відомими завдяки створенню електричних генераторів та дугових ламп, що освітлювали міські вулиці. Описуючи злет Тесли від бідності до багатства, цей журнал додавав: «Але ще чотири-п’ять років тому, після важкого періоду у Франції, цей юнак із туманного гірського прикордоння Австро-Угорщини зійшов на наш берег абсолютно невідомим і бідним у всьому, крім генія, підготовки та сміливості».

Але вражені були не всі. Англійський журнал Industries запитував, чи відданість Тесли мріям не переважає над практичністю; це нарікання луною котилося через усе життя науковця. «Кожен, хто прочитав численні статті містера Тесли, — писав журнал, — імовірно, відчував труднощі, намагаючись зрозуміти туманні та образні твердження, якими вони рясніють».

Насправді, те, чого не схвалював критик, могло бути наслідком незвичайного таланту Тесли. Існує багато історій про те, як він візуалізував свої винаходи настільки чітко й довершено, що його статті можуть звучати «туманно та образно» порівняно з діаграмами в його голові. Тесла дійсно народився під час грози, і його найперші спогади були про яскраві галюцинації, що розмивали його відчуття реальності. Однак — і це один з багатьох парадоксів — він також володів рідкісною здатністю бачити та створювати у своїй уяві складне обладнання, часто не потребуючи ані моделей, ані вивірювання для реалізації своїх деталізованих винаходів. Можливо, його геній умів розбиратись у різноманітних яскравих видіннях, що наповнювали його розум, і винаходи- ти практичні пристрої або породжувати пророчі ідеї.

Цей успішний індивідуаліст передбачив стільникові телефони, радар, лазерну зброю, штучний інтелект, інтернет, факси та літаки з вертикальним зльотом. За життя Тесла одержав близько 300 патентів і забезпечив нашу сучасну економіку електричними двигунами, роботами, дистанційним управлінням та радіо. За твердженням Американського інституту інженерів-електриків на порозі ХХІ століття, «якби ми раптом вилучили з нашого індустріального світу результати праці містера Тесли, колеса індустрії перестали б крутитися, наші електромобілі й потяги зупинилися б, міста вкрила б темрява, а наші заводи та фабрики були б мертвими і порожніми».

Також Тесла поширював утопічні ідеї, що ускладнюють його спадщину. Він у загальних рисах окреслював плани встановлення зв’язку з розумними істотами на інших планетах, читання думок інших людей за допомогою телевізійного обладнання, прикріпленого до сітківки ока, і бездротової передачі електрики крізь землю, щоб кожен міг користуватися енергією майже безкоштовно.

Не дивно, що, як зазначалося в некролозі, опублікованому New York Times, цей розгублений винахідник був «непрактичною людиною, коли йшлося про бізнес». Він був ошуканий баронами-розбійниками.
Однак навіть через сімдесят п’ять років після смерті Тесли його творчі здібності та старанність продовжують надихати винахідників. Нещодавно Ілон Маск пожертвував мільйон доларів на те, щоб відновити лабораторію науковця на Лонг-Айленді та перетворити її на музей. Можливо, репутацію винахідника теж буде відновлено, і Нікола Тесла здобуде славу, на яку заслуговує.

250.00Додати у кошик