Опис
Нора-Друк, 2016. – 544 с. Серія: Читацький клуб
ISBN 978-966-8659-77-5
200.00₴
Троє молодих людей завдяки гримасі долі потрапляють на війну під одним іменем – Степан Шагута. Комсомолець воює у дивізії «Галичина», син офіцера УНР – у Червоній армії, а польський жовнір – в УПА.
Багато років по тому випадково зустрічаються двоє їхніх нащадків і між ними спалахує кохання. Герої ведуть родинне історичне розслідування трьох доль, які переплуталися і стали фактично однією потрійною долею – долею українця у Другій світовій війні.
Назва роману походить від старого язичницького символу – Забудь-річки, що розділяє світ живих та світ мертвих. Саме така Забудь-річка протікає між поколіннями у кожній українській родині.
Рецензія з сайту Буквоїд “П’ять Степанів Шагут як надія України”.
Відео-запис першої презентації роману (21.03.16) в київський книгарні Є
Немає в наявності
Нора-Друк, 2016. – 544 с. Серія: Читацький клуб
ISBN 978-966-8659-77-5
Микола Кравченко –
З подання на Шевченківську премію:
Роман «Забудь-річка» ‑ унікальне явище в сучасній літературі, яке об’єднує серйозні та глибинні теми української історії із легким викладом та захопливим сюжетом, що робить твір доступним для широкої аудиторії та водночас важливим у формуванні нерадянського погляду на історію України у XX столітті.
Читати мотаваційну частину подання повністю...
Софія Філоненко –
розповідь про роман “Забудь-річка” та аналіз тренду “родинна сага”
Вікторія Янчарук –
Чудова сімейна сага, де історію життя декількох поколінь родичів вплетено у вир суперечливої історії українського народу. Головна героїня, наша сучасниця, розшукує діда, який дивним чином існував у трьох постатях. Цікавий сюжет, файна мова – читається із захопленням. А описи поневірянь героїв протягом минулого століття важливі не стільки своїм реальним фактажем, як демонстрацією складності, заплутаності і неоднозначності нашої з вами історії, закликом до вивчення, пошуків істини, роздумів, вміння слухати, співчувати і робити висновки.
” – Слово честі, іноді складається враження, що оцю, як ви її назвали, Забудь-річку, хтось прокопав просто між нами і батьками, щоб ми не змогли довідатися, ким є насправді. І це сталося у кожній родині, у кожній хаті…
– Забудь-річка, шановна, — це одне з найбільших будівництв соціалізму. Як Біломор-канал…”
Ну а дотепний гумор Капранових, відомий усім, додає книзі приємного смаку.
“Особливо смішно бабуся розповідала про русифікацію: «Страус — ето птица, живьот в Австралії, опєрєніє сєроватоє… Діти, хто такий страус?» — «Страус — це птиця… живе в Австралії і сере ватою».
Тобто повний набір: цікаво, сумно, повчально, весело… – читайте, будь ласочка, не пошкодуєте.
Група Враження UA https://www.facebook.com/groups/423796004645511/
Романія Гелешко –
“Від таких книг не одразу відходиш, а живеш тими подіями ще якийсь час.”
Читати увесь відгук у фейсбуці
evilangell –
Ця історія починається на дорозі в степу, коли Уляна пробила обидва колеса автівки. Ця історія починається на Західній Україні на початку другої світової війни. Це не дві різні історії – вона одна. Лише Забудь-річка їх розділила.
⠀
Степан Шагута допоміг Уляні з машиною, вони одне одному сподобалися. Уляна привезла чоловіка знайомитися з мамою, і дізналася давню сімейну історію – її дід пішов воювати під цим іменем. Степан Шагута був другом її діда. А потім з’ясувалося, що й третій чоловік – далекий родич зі Сходу – теж пішов на війну під цим іменем. То хто ж Степан Уляні – дядько? Чи ні? Саме це герої й намагаються з’ясувати.
⠀
Всі три “Степани” воювали в різних арміях – німецькій, радянській і УПА. Можливо, воювали один проти одного. Історія українського народу, розділеного між ворожими арміями, втілилася в долях цих чоловіків.
⠀
Хочеться написати, що ця історія закінчилася Майданом, але вона не закінчилася. Попри відкриті архіви радянських спецслужб досі невідома доля тисяч людей, життя яких назавжди змінила війна. “Господи, що ж це за люди, які бояться розповісти про себе дітям? До якого стану треба було довести народ?”
“Забудь-річка тече між нашим і потойбічним світом. Наші предки вважали, що коли душа переселяється з одного світу в інший, вона перелітає через Забудь-річку і забуває все, що було на цьому боці. Іноді складається враження, що цю Забудь-річку хтось прокопав просто між нами і батьками, щоб ми не змогли довідатися, ким є насправді. І це сталося у кожній родині, у кожній хаті”
Iryna Sweet –
З відгуку на роман Братів Капранових:
Це не історія із даної книги, і не її герої. Це герої книги мого роду.
https://www.instagram.com/p/CM5G7NfHRYH/?utm_source=ig_web_copy_link